Критерії оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

         Заклад освіти регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяють оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

      Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 року №813;

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text 

- Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 

https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36975/

      Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

       Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

       Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

       Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

Ключова компетентність Спілкування державною (рідною  у разі відмінності) мовами

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення ролі державної (рідної) мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, способу збереження культурних традицій і стратегій;

- любов до української мови;

– усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави;

– спілкування українською мовою у школі та поза школою.

Практична здатність:

– розуміти українську мову;

– послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях та дотримуватися мовного етикету;

– застосовувати різноманітні комунікативні стратегії  залежно від мети спілкування;

– формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку;

– уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі навчально-пізнавальної діяльності;

-  розв’язувати конфлікти за допомогою спілкування;

-  популяризувати ідеї гуманізму, добра та краси;

-  протистояти засміченості мови, лайливим словам.

Ключова компетентність Спілкування іноземними мовами

Ціннісне ставлення:

- усвідомлення ролі іноземної мови як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння;

– ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної рівності;

–  інтерес до культурних відмінностей;

– толерантне ставлення до представників різних народів і культур;

– запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму

Практична здатність:

– готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є;

– знати і за потреби спілкуватися мовами інших народів;

– володіти навичками міжкультурної взаємодії;

– запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам;

– уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси.

Ключова компетентність    Математична

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини;

– розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських відносин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій;

– дотримування логіки і послідовності у мисленні та діях.

Практична здатність:

– розвивати критичне мислення;

– аналізувати, систематизувати і синтезувати інформацію;

– установлювати причинно-наслідкові зв’язки;

– виокремлювати головні та другорядні цілі, ризики поведінки, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення.

Ключова компетентність природничі науки і технології

Ціннісне ставлення:

– розширення і поглиблення знань про предметний світ, сферу людських відносин та про себе;

– критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі

Практична здатність:

– готовність до саморозвитку і опанування сучасними технологіями;

– використовувати сучасні технології у своїй діяльності;

– брати участь у дослідній і проектній діяльності.

Ключова компетентність  Інформаційно-цифрова

Ціннісне ставлення:

– здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом;

– уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами;

– розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації;

– протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу

Практична здатність:

– уміти використовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема, за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації;

– дотримуватися етикету;

– критично відбирати Інтернет-інформацію;

– дотримуватися правил безпеки в Інтернет-мережі та здатність протистояти інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх

Ключова компетентність  Уміння вчитися впродовж життя

Ціннісне ставлення:

– визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя;

– визначення близьких, середніх і далеких перспектив;

– уміння працювати самостійно і в команді;

– користування різними джерелами інформації;

– розширення знань та емоційної сфери;

– застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації

Практична здатність:

– уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності;

– прагнути оволодівати новими знаннями та навичками;

– удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя.

Ключова компетентність  Ініціативність і підприємливість

Ціннісне ставлення:

– аналізування життєвих ситуацій;

– презентація власної ідеї та ініціативи;

– формулювання власних пропозицій, рішень;

– виявлення лідерських якостей;

– усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків;

– засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей

Практична здатність:

– готовність брати відповідальність за себе та інших;

– розвивати моральні якості для успішної професійної кар’єри;

– брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності і благодійних акціях

Ключова компетентність  Соціальна та громадянська

Ціннісне ставлення:

– усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту Вітчизни» як важливих складників життєдіяльності людини;

– усвідомлення конституційного обов’язку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України;

– бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування;

– участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях

Практична здатність:

– володіти навичками допомоги, захисту та виживати в складних умовах;

– готовність захищати Батьківщину;

– дотримуватися конституційних норм, поваги до державних символів, законів України;

– гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до  співчуття;

– цінувати і поважати свободу інших, право на вибір та власну думку;

– поважати гідність кожної людини.

Ключова компетентність  Обізнаність та самовираження у сфері культури

Ціннісне ставлення:

– ідентифікація себе як представника певної культури;

– визначення ролі і місця української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

– використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях;

– долучення до творчості, висловлювання власних ідей

Практична здатність:

– поціновувати культурні здобутки людства та інтерес до них;

– бути відкритим до культурного діалогу;

– потреба у творчій діяльності, яка би відповідала здібностям і нахилам

Ключова компетентність  Екологічна грамотність і здоровий спосіб життя

Ціннісне ставлення:

– сприйняття природи, як джерела свідомості і духовності;

– усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи;

– усвідомлення діяльності людини й її потреб як чинника руйнування довкілля;

– формування ставлення до природи, як універсальної цінності;

– визнання за об’єктами природи права на існування;

– усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного життя людини

 Практична здатність:

– уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності;

– формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі);

– уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

- формувальна – визначає відстеження динаміки навчального поступу, навчальні потреби та подальше спрямування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання;

- діагностувальна – дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з’ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток;

а також: мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

      Об’єктами оцінювання є результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку.

      Відповідно до п. 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюється у процесі формувального та підсумкового оцінювання.

      Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

      Об’єктом підсумкового оцінювання є результати оцінювання за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є:

• виконання тематичних діагностувальних робіт;
• записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками;
• спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

Обов’язково враховується динаміка досягнення результату навчання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

         Навчальні  досягнення  учнів  5-9  класів  оцінюються  відповідно критеріїв  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня та учениці в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів базової  школи

Початковий рівень досягнень:

1бал -Учні розрізняють об'єкти вивчення

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

Середній рівень досягнень:

4 бали - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

Достатній рівень досягнень:

7 балів - Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8 балів - Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

Високий рівень досягнень:

10 балів - Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення